Історія справи

Постанова ВГСУ від 04.06.2014 року у справі №904/9152/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року Справа № 904/9152/13

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Нєсвєтової Н.М.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 р.та постановуДніпропетроського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р.у справі № 904/9152/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомПавлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській областідопублічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"простягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовищав судовому засіданні взяли участь представники від:

прокурор: Сіромашенко Р.Л. (посв. № 020951 від 09.10.2013 р.)

позивача: не з'явилися;

відповідача: Скиба С.Г. (дов. від 01.01.2014 р.).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9152/13 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Павлоградвугілля" до спеціального фонду Державного бюджету України 3 812,29 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 2 541,60 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду місцевого бюджету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 6 353,98 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК "Павлоградвугілля" в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1720 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення мотивовано ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України, та спричиненням ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" державі збитків внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин в поверхневе водоймище, які не відшкодовано.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року (головуючий суддя: Антонік С.Г., Крутовських В.І., Чоха Л.В.), апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 року у справі № 904/9152/13 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області 14.01.2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 року у даній справі та прийняти нове рішення, згідно якого в позові відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Крім того, скаржником заявлялося клопотання від 26.05.2014 року про зупинення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області 14.01.2014 року, яке судом касаційної інстанції не задовольняється, оскільки у відповідності до ст.1211 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком суду касаційної інстанції.

Заслухавши прокурора та представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 29.11.2011 року по 09.12.2011 року, з 06.03.2012 року по 27.03.2012 року, з 15.05.2012 року по 28.05.2012 року Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області із залученням державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області проведено перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства філією Павлоградське регіональне управління по водопостачанню і очистці каналізаційних стоків ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі "ПРУВОКС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля").

Як вбачається з Актів скид забруднюючих речовин у р.Самара із зворотними водами Тернівських очисних споруд здійснюється відповідно дозволу на СВК № 02484 від 01.10.2010р., терміном дії до 01.10.2013р. При проведенні перевірки для проведення контролю дотримання нормативів скиду забруднюючих речовин відбиралися проби зворотних вод на скиді з Тернівських очисних споруд, акти відбору проб № 77 від 29.11.2011р., № 7-12-3 від 13.03.2012р., № 15-12-3 від 15.05.2012р. За результатами інструментального інспекційного контролю встановлено, що на скиді зворотної води перевищуються нормативи ГДС по вмісту азоту амонійного, заліза загального, нафтопродуктів.

Перевірки проводилися та проби відбиралися в присутності повноважних представників відповідача - інженера з охорони навколишнього середовища філії "ПРУВОКС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Ведмідь О.М., головного інженера філії Жуковського А.М.. заступника головного інженера Риженкова М.В., начальника Тернівських очисних споруд ОСОБА_2

Акти перевірки та відбору проб підписані представниками відповідача без зауважень.

За результатами перевірки відповідачу внесено позивачем приписи з вимогою усунення порушень природоохоронного законодавства від 30.03.2012р., від 28.05.2012р., від 15.12.2011р., складені протоколи про адміністративне правопорушення від 27.03.2012р. стосовно заступника головного інженера з охорони навколишнього середовища філії ОСОБА_1 та від 25.05.2012р. стосовно начальника Тернівських очисних споруд філії ОСОБА_2 на підставі яких вищезазначені особи, постановами про накладання адміністративного стягнення від 03.04.2012р. та від 28.05.2012р., притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за допущені порушення природоохоронного законодавства.

Також позивачем здійснено розрахунок суми збитків, які підлягають відшкодуванню і направлено претензію про сплату протягом місяця 12 707,96 грн. збитків.

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, про стягнення з ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" до спеціального фонду Державного бюджету України 3 812,29 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 2 541,60 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду; до спеціального фонду місцевого бюджету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 6 353,98 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду.

Факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин у зворотних водах на скиді з Тернівських очисних споруд підтверджується Актами перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, довідкою контролю якості зворотніх вод з Тернівських очисних споруд, складеною лабораторією відповідача, протоколами вимірювань показників складу та властивостей проб води № 77 від 07.12.2011р., № 7 від 22.03.2012р., № 15 від 24.05.2012р., притягненням відповідальних осіб відповідача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно вимог ст. 70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Для отримання дозволу на здійснення водокористування у вигляді скидання стічних вод у водні об'єкти, необхідно розробити та затвердити нормативи граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин (далі - ГДС).

Нормативи ГДС затверджуються територіальними органами Мінекоресурсів одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування. Вони розробляються щодо речовин, скидання яких нормується і які передбачені списками А, Б, В, Г до Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується, затвердженому ПКМ України від 11.09.1996 року № 1100 (далі - Порядок розроблення і затвердження ГДС).

Так, відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (лист Вищого господарського суду України "Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища").

Згідно з пунктом 3 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин згідно із статтею 70 Водного кодексу України.

Згідно із статтею 33 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі розміри викидів та скидів у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Відповідно до ч.1, п.6 ч.3 ст.110 ВК України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10.12.2004р. "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля", у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 ЦК.

Статтею 111 ВК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Обов'язок відшкодування завданих збитків випливає як зі змісту ст. 66 Конституції України, так і з норм глави 82 Цивільного кодексу України.

Збитки підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Більше того, відповідно до ст. 69 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, "підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів".

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, у тому числі, скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389.

Позивачем розрахунок розміру збитків здійснено за формулою 12, наведеною в п. 7.1. Методики, за період з 01.11.2011р. по 31.07.2012р. Сума збитків складає 12 707,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1.2. Методики, вона встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів.

Таким чином, дана Методика застосовується у разі забруднення водних об'єктів не залежно від самовільного або аварійних скидів.

Згідно п.2.3.1. Методики, вимірювання, відбір та аналіз проб вод здійснюються відповідно до нормативних документів.

В актах відбору проб вод та протоколах вимірювань показників складу та властивостей проб вод зазначено, що при відборі та зберіганні проб виконано вимоги нормативних документів: ДСТУ ISO 5667-6-2001 Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків; ДСТУ ISO 5667-10-2001 Частина 10. Настанови щодо відбирання проб стічних вод; ГОСТ 17.1.5.04-81 Охорона природи. Гідросфера. Прилади та пристрої для відбору, первинної обробки і зберігання проб природних вод. Загальні технічні умови; ГОСТ 17.1.5.05-85 Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги до відбору проб поверхневих і морських вод, льоду та атмосферних опадів; КНД 211.1.0.009-94 Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод; КНД 211.0.2.098-03 Порядок проведення арбітражних вимірювань концентрації забруднюючих речовин в скидах, ґрунтах; ДСТУ ISO 5667-3-2001 Частина 3. Настанови щодо зберігання та поводження з пробами.

Як вже зазначалося вище, зазначені акти відбору проб води підписані представником відповідача без зауважень щодо процедури відбору.

З наданих на вимогу апеляційного суду виписок з електронного журналу проведення вимірювань відібраних проб вбачається, що по азоту амонійному вимірювання проводилося у день відібрання проб, по залізу загальному період не більше двох днів, по нафтопродуктам не більше одного дня після відбору проб. В актах відбору проб зазначені точка відбору проб, дата та час відбору проб, мета відбору, умови консервування (у разі необхідності) час доставки в лабораторію.

Відповідно до п.п.2.2., 2.3., 2.4. Методики, факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Позивачем факт наднормативних скидів забруднюючих речовин встановлений на підставі вимірювань проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції у Дніпропетровській області та за результатами контролю якості зворотних вод, наданих хіміко-бактеріологічною лабораторією Тернівських очисних споруд. Проби води, відповідно з вимогами Методики, відбиралися тричі.

Згідно п.п.5.1., 5.7. Методики, розрахунок маси наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС здійснюється за формулою

Мi = (Сiф - Сiд) х Qiф х t х 10-6 , (1) де Мi - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

Сiф - середня фактична концентрація i-ї забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м3;

Сiд - дозволена для скиду концентрація i-ї забруднюючої речовини, визначена при затвердженні ГДС, г/м3;

Qiф - фактичні витрати зворотних вод, м3/год;

t - тривалість скидання зворотних вод з порушенням нормативів ГДС, год;

10-6 - коефіцієнт перерахування маси забруднюючих речовин.

Фактичні витрати зворотних вод визначаються на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.

Згідно довідки відповідача, з Тернівських очисних споруд було скинуто стічні води у р. Самара з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. - 373 068 м3, з 01.01.2012р. по 31.07.2012р. - 1 098 463 м3 . Дані об'єми складають величину Qiф х t. Тому вимоги Методи, при розрахунку маси наднормативного скиду, не порушено.

Відповідно до п.5.8. Методики, середня фактична концентрація забруднюючої речовини у зворотних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається за формулою

Сiф = (Сin1 + Сin2 + Сin3)/n , (5) де Сi - концентрація i-ї забруднюючої речовини у n-й відібраній пробі;

n - кількість відібраних проб.

Позивачем при розрахунку середньої фактичної концентрації взяті концентрації трьох відібраних проб у період перевірки та проби надані відповідачем і ця сума розділена на кількість проб. Середня фактична концентрація у стічних водах азоту амонійного, заліза загального та нафтопродуктів розрахована правильно.

Згідно ч.2 п.1.4. методики, державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Оскільки, згідно довідки відповідача перевищення ГДК по азоту амонійному та залізу загальному мало місце з листопада 2011р. по липень 2012р., то відповідачем правильно період розрахунку взятий з 01.11.2011р. по 31.07.2012р.

Враховуючи, що у формулі розрахунку збитків застосовується питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів - yi, величина якого залежить від проіндексованого питомого економічного збитку від забруднення водних ресурсів - y, який виражений у грошовій формі та підлягає індексації щорічно з 2012р. (п.7.1. Методики), то позивачем правильно розраховано збитки в період з 01.11.2011р. по 31.12.2011р. та з 01.01.2012р. по 31.07.2012р.

Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції при здійсненні перегляду рішення місцевого господарського суду дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2014 р. та постанову Дніпропетроського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 р. у справі № 904/9152/13 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.